DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7646.2.1.2019.172186

До питання про хореографічну інтерпретацію трагічних подій в історії нації (на прикладі балету «Антуні» Едгара Оганесяна в постановці хореографа Максима Мартиросяна)

Nazenik Sargsyan

Анотація


Мета дослідження – виявити особливості спектаклю «Антуні» Едгара Оганесяна в постановці хореографа Максима Мартиросяна (1969 р) – першого балету про Геноцид вірмен в Туреччині і першого ж балету про Комітаса – як варіанту хореографічної інтерпретації трагічних подій в історії вірмен. Методи дослідження. Шляхом детального аналізу відеозапису балету «Антуні» виявлено його художні особливості. Наукова новизна. Виявлено відповідність сценарію М. Мартиросяна і його ж постановки, визначено жанрову приналежність балету, його форму – структури, типи драматургічного розвитку, особливості інтерпретації дійових осіб, особливо – головного героя, специфіку хореографічного мови. Висновки. Драматургія балету «Антуні» побудована за наскрізним принципом, що споріднює його з рядом творів кінематографічного жанру. Принципи інтерпретації подій і образу героя алегоричні. Хореографічний текст поєднує елементи класичного, національного танцю і вільного руху. В «Антуні» немає властивих класичному балету форм варіацій, коди і т. п. Є хореографічні монологи, діалоги, які завжди супроводжує і доповнює кордебалет. Розвиток дії в двох сценічних площинах створює можливість для «поліфонічності» передачі як роздумів і переживань героя, а також візуалізації багатоголосних музичних творів. Мартиросян не ставив перед собою завдання візуалізації музичної партитури, створеної Е. Оганесяном, а хореографічної інтерпретації багатоголосних хорових обробок, в ряді випадків фортепіанних танців Комітаса. У першій його частині масові сцени візуалізують різноманітність багатоголосних творів Комітаса, а у другій частині – сприйняття їм жахів геноциду і депортації і його уявні спроби виходу з кошмарного тупику. Після постановки Мартиросяна ряд вірменських хореографів створили чимало хореографічних інтерпретацій великої і малої форми про Комітаса і Геноцид вірмен, однак жодне з них поки не перевершило «Антуні».

Ключові слова


балет «Антуні»; Комітас; геноцид вірмен; хореографічна інтерпретація

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Abegian, M. (1975). Istoriia drevnearmianskoi literatury [History of ancient Armenian literature]. Yerevan: Izdatelstvo AN Armianskoi SSR [in Russian].

Armianskaia klassicheskaia lirika [Armenian classical lyrics]. (1977). (Vol. 1). Yerevan: Sovetakan grokh [in Russian].

Avetisian, N. (2000). Dramaturgicheskie i konstruktivnye osobennosti baleta E. Oganesiana «Antuni» [Dramatic and design features of E. Hovhannisyan’s ballet “Antuni”]. In Sbornik muzykovedcheskikh trudov [Collection of musicological works] (pp. 36-55). Yerevan: Komitas [in Russian].

Martirosian, Iu.M. (1968). “Antuni”: Ballet in 2 parts, in 10 scenes. Semeinyi arkhiv M. Martirosiana, Yerevan [in Russian].

Nersisian, M.G. (Red.). (1982). Genotcid armian v Osmanskoi imperii [Armenian Genocide in the Ottoman Empire]. Yerevan: Aiastan [in Russian].

Sarkisian, S. (1983). Voprosy sovremennoi armianskoi muzyki (60-e gody) [Questions of modern Armenian music (60s)]. Yerevan: Sovetakan grokh [in Russian].

Sevak, P. (1982). Neumolkaemaia kolokolnia [Incessant bell tower]: Poem. (G. Registan, Trans.). Moscow: Sovetskii pisatel [in Russian].

Tigranov, G. (1975). Armianskii muzykalnyi teatr [Armenian Musical Theater]. (Vol. 3). Yerevan: Aiasta [in Russian].

Tumanian, O. (1986). Stikhi, chetverostishiia, poemy, legendy, ballady [Poems, quatrains, poems, legends, ballads]. Yerevan: Luis [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Назенік Саргсян

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |