До питання про хореографічну інтерпретацію трагічних подій в історії нації (на прикладі балету «Антуні» Едгара Оганесяна в постановці хореографа Максима Мартиросяна)
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7646.2.1.2019.172186Ключові слова:
балет «Антуні», Комітас, геноцид вірмен, хореографічна інтерпретаціяАнотація
Мета дослідження – виявити особливості спектаклю «Антуні» Едгара Оганесяна в постановці хореографа Максима Мартиросяна (1969 р) – першого балету про Геноцид вірмен в Туреччині і першого ж балету про Комітаса – як варіанту хореографічної інтерпретації трагічних подій в історії вірмен. Методи дослідження. Шляхом детального аналізу відеозапису балету «Антуні» виявлено його художні особливості. Наукова новизна. Виявлено відповідність сценарію М. Мартиросяна і його ж постановки, визначено жанрову приналежність балету, його форму – структури, типи драматургічного розвитку, особливості інтерпретації дійових осіб, особливо – головного героя, специфіку хореографічного мови. Висновки. Драматургія балету «Антуні» побудована за наскрізним принципом, що споріднює його з рядом творів кінематографічного жанру. Принципи інтерпретації подій і образу героя алегоричні. Хореографічний текст поєднує елементи класичного, національного танцю і вільного руху. В «Антуні» немає властивих класичному балету форм варіацій, коди і т. п. Є хореографічні монологи, діалоги, які завжди супроводжує і доповнює кордебалет. Розвиток дії в двох сценічних площинах створює можливість для «поліфонічності» передачі як роздумів і переживань героя, а також візуалізації багатоголосних музичних творів. Мартиросян не ставив перед собою завдання візуалізації музичної партитури, створеної Е. Оганесяном, а хореографічної інтерпретації багатоголосних хорових обробок, в ряді випадків фортепіанних танців Комітаса. У першій його частині масові сцени візуалізують різноманітність багатоголосних творів Комітаса, а у другій частині – сприйняття їм жахів геноциду і депортації і його уявні спроби виходу з кошмарного тупику. Після постановки Мартиросяна ряд вірменських хореографів створили чимало хореографічних інтерпретацій великої і малої форми про Комітаса і Геноцид вірмен, однак жодне з них поки не перевершило «Антуні».Посилання
Abegian, M. (1975). Istoriia drevnearmianskoi literatury [History of ancient Armenian literature]. Yerevan: Izdatelstvo AN Armianskoi SSR [in Russian].
Armianskaia klassicheskaia lirika [Armenian classical lyrics]. (1977). (Vol. 1). Yerevan: Sovetakan grokh [in Russian].
Avetisian, N. (2000). Dramaturgicheskie i konstruktivnye osobennosti baleta E. Oganesiana «Antuni» [Dramatic and design features of E. Hovhannisyan’s ballet “Antuni”]. In Sbornik muzykovedcheskikh trudov [Collection of musicological works] (pp. 36-55). Yerevan: Komitas [in Russian].
Martirosian, Iu.M. (1968). “Antuni”: Ballet in 2 parts, in 10 scenes. Semeinyi arkhiv M. Martirosiana, Yerevan [in Russian].
Nersisian, M.G. (Red.). (1982). Genotcid armian v Osmanskoi imperii [Armenian Genocide in the Ottoman Empire]. Yerevan: Aiastan [in Russian].
Sarkisian, S. (1983). Voprosy sovremennoi armianskoi muzyki (60-e gody) [Questions of modern Armenian music (60s)]. Yerevan: Sovetakan grokh [in Russian].
Sevak, P. (1982). Neumolkaemaia kolokolnia [Incessant bell tower]: Poem. (G. Registan, Trans.). Moscow: Sovetskii pisatel [in Russian].
Tigranov, G. (1975). Armianskii muzykalnyi teatr [Armenian Musical Theater]. (Vol. 3). Yerevan: Aiasta [in Russian].
Tumanian, O. (1986). Stikhi, chetverostishiia, poemy, legendy, ballady [Poems, quatrains, poems, legends, ballads]. Yerevan: Luis [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Назенік Саргсян
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.