Вільям Форсайт: проблематика стильового оновлення балетного словника
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7646.7.2.2024.333046Ключові слова:
Вільям Форсайт, балетмейстер, хореографічні стилі, неокласика в балеті, трансформація балетної техніки, танець, хореографія, концепт «танцююче тіло»Анотація
Мета дослідження – виявити специфіку трансформації стильових особливостей хореографії Вільяма Форсайта в процесі розробки ним нового балетного словника (ballet contemporary) та цифрового посібника з освоєння техніки танцю хореографа «Improvisation Technologies». Методологія. Інструментарій дослідження включає джерелознавчий метод як спосіб визначити через оцінку творчості Форсайта його теоретичні погляди та еволюцію стилістики хореографічної мови в цілому; історичний – як засіб залучення до аналізу відомих фактів та нових розшуків в історії сучасного хореографічного мистецтва; компаративний – для проведення порівняльного аналізу типових та неординарних явищ у сучасному танці кінця ХХ ст. Наукова новизна. Вперше творчість В. Форсайта досліджено в ракурсі виявлення особливостей креативних трансформаційних процесів хореографічної стилістики балетмейстера – від неокласики до концепту «танцювального тіла». Отже, результати можуть значно доповнити теперішні уявлення про творчість В. Форсайта. Висновки. До характерних якостей стилю Форсайта відносять рівновагу інтелекту та тілесності, мистецтва та розваги; упродовж творчого шляху майстер або митець постійно провадить лабораторний пошук нових форм руху, наближує класичну традицію до актуальної сучасності. Форсайт прагне до тотальної віртуалізації танцю, застосовуючи комп’ютерну анімацію та цифрові засоби, аби окреслити кінесферу людського тіла як джерело естетичної різноманітності. Ці чинники апелюють до вражень глядача та відображають складність когнітивних уявлень, що формуються під час безпосереднього сприйняття хореографічної вистави. Танцювальний процес, таким чином, відбувається завдяки візуальному обміну інформацією, а в суб’єктивному значенні взаємні імпульси танцівника та його тіла визначають мінливу природу танцю.
Посилання
Au, S. (2020). Vom Klassischen Ballett zum Modern Dance [From classical ballet to modern dance]. Parthas [in German].
Berger, C. (2006). Körper denken in Bewegung: Zur Wahrnehmung tänzerischen Sinns bei William Forsythe und Saburo Teshigawara [Bodies think in movement: On the perception of dance meaning in William Forsythe and Saburo Teshigawara]. Transcript. https://doi.org/10.1515/9783839405543 [in German].
Butterworth, J., & Sanders, L. (1999). Fifty contemporary choreographers. Routlege [in English].
Chepalov, O. (2007). Khoreohrafi chnyi teatr Zakhidnoi Yevropy XX st. [Choreographic theater of Western Europe of the 20th century]. Kharkiv State Academy of Culture [in Ukrainian].
Chilikina, N. O. (2014). Tilesni praktyky v suchasnii khoreohrafi chnii kulturi [Bodily practices in modern choreographic culture] [Abstract of PhD Dissertation, Kharkiv State Academy of Culture] [in Ukrainian].
Forsythe, W. (1999). Improvisation technologies: A tool for the analitical dance eye (Spec. iss., 2nd ed.) [CD-ROM]. Center for Art and Media Karlsruhe; Hatje Cantz [in English].
Guatterini, M. (2011). L’ABC del balletto [The ABC of Ballet]. Mondadori Electa [in Italian].
Khendryk, O. (2019). Pedahohichni pidkhody do stvorennia contemporary dance pid chas navchannia baletmeisterskomu mystetstvu studentiv ukrainskykh ZVO [The pedagogical approaches of the contemporary dance training for choreography of the students of Ukrainian higher educational establishments]. Culture of Ukraine, 65, 199–205. https://doi.org/10.31516/2410-5325.065.20 [in Ukrainian].
Pohrebniak, M. (2020). Tvorchyi metod i neoklasychnyi tanets Viliama Forsaita [William Forsythe’s creative method and neoclassical dance]. Current Issues of the Humanities, 32(2), 17–21. https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/32.214520 [in Ukrainian].
Szymajda, J. (2013). Estetyka tańca współczesnego w Europie po roku 1990 [The aesthetics of contemporary dance in Europe after 1990]. Księgarnia Akademicka [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.