Опрацювання культурних травм у танцювальних практиках: історичний контекст
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7646.6.2.2023.295167Ключові слова:
сучасний танець, культурна травма, танцювальна практика, хореографічне мистецтво, танецьАнотація
Мета статті – з’ясувати особливості опрацювання культурних травм у танцювальних практиках в історичній ретроспективі. Методологія. Застосовано хронологічний принцип, методи культурно-історичної реконструкції й мистецтвознавчого аналізу та ін. Наукова новизна. Представлене дослідження є однією з перших спроб введення танцювальних практик у предметне поле Trauma Studies в аспекті комплексного осмислення можливостей хореографічного мистецтва щодо опрацювання культурних травм та розробки стратегій детравматизації на різних історико-культурних етапах, включаючи й сьогодення в умовах російсько-української війни. Висновки. Одним із найкращих засобів опрацювання культурної травми на індивідуальному та колективному рівнях є танець, оскільки в хореографічному мистецтві травматична подія репрезентується й виражається мовою образів та опрацьовується через тіло з залученням складного комплексу тілесної пам’яті, тілесності як інтегративного феномену. Танець виконує не лише традиційні для мистецької та дозвіллєвої діяльності функції, а й у контексті подолання культурної травми актуалізує рекреаційні, релаксаційні, терапевтичні функції; важливо, що танець послаблює травматичний вплив на психоемоційну сферу людини. Опрацювання культурних травм Першої світової війни в дискурсі експресіонізму здійснює М. Вігман через звернення до тематики смерті, насильства, війни, самотності, страждань та ін. М. Грем опрацьовує травми індустріалізації, формування американської нації в зоні інтенсивної взаємодії різних культур, західної цивілізації як чоловічої, що породжує проблеми жіночої суб’єктності; одна з перших звертається до опрацювання колоніальної травми. З Другою світовою війною пов’язаний перехід танцю в терапевтичну модальність, виникнення танцювально-рухової терапії (М. Чейз та ін.). Танець Буто позиціонують як реакцію на травму, спричинену атомними бомбардуваннями Японії, а також як спосіб подолати проблеми кризи ідентичності. Сьогодні значних масштабів набуло опрацювання в танці травматичного досвіду російсько-української війни. Перспективними є дослідження, пов’язані з опрацюванням в танцювальних практиках досвіду українців, набутого в часи перебування українських земель у складі Російської імперії та СРСР, Голодомору, російсько-української війни, а також Голокосту, що був величезним викликом для цивілізації, а не локальним конфліктом.
Посилання
Alexander, J. (2004). Toward a theory of cultural trauma. In J. Alexander, R. Eyerman, B. Giesen, N. Smelser, & P. Sztompka (Eds.), Cultural trauma and collective identity (pp. 1–30). University of California Press. https://doi.org/10.1525/california/9780520235946.003.0001 [in English].
Graham, M. (1991). Blood Memory. Doubleday [in English].
LaCapra, D. (1996). Representing the Holocaust: History, theory, trauma. Cornell University Press [in English].
LaCapra, D. (2001). Writing history, writing trauma. John Hopkins University Press [in English].
Mova, L. (2022, April 15–16). Reaktsii tila pid chas viiny. Postupove povernennia do tantsiu iz kryzovoho stanu [Reactions of the body during war. A gradual return to dance from a state of crisis]. In A. Pidlypska (Comp.), Tanets i protsesy identyfikatsii: istoriia i suchasnist [Dance and processes of identification: History and modernity] [Conference proceedings] (pp. 9–12). KNUCA Publishing Centre [in Ukrainian].
Rüsen, J. (2010). Novi shliakhy istorychnoho myslennia [New ways of historical thinking] (V. Kamianets, Trans.). Litopys [in Ukrainian].
Shkaraban, M. M. (2001). Filosofiia buto [Buto philosophy]. Nascentes [in Ukrainian].
Sztompka, P. (1991). Society in action: The theory of social becoming. Polity Press [in English].
van Alphen, E. (2002). Caught by images: On the role of visual imprints in Holocaust testimonies. Journal of Visual Culture, 1(2), 205–221. https://doi.org/10.1177/147041290200100204 [in English].
van der Kolk, B. (2022). Tilo vede lik. Yak lyshyty psykhotravmy v mynulomu [The body keeps the score. Mind, brain and body in the transformation of trauma] (A. Tsvira, Trans.). Vivat [in Ukrainian].
Vorobiova, A. (2022, May 16). Dialohy v chotyrokh diiakh. Dyki istorii Artema Vusyka ta stvorennia nezalezhnoho teatru pid chas viiny [Dialogues in four acts. Wild stories of Artem Vusyk and the creation of an independent theater during the war]. Liuk. https://lyuk.media/people/artem-vusyk/ [in Ukrainian].
Wigman, M. (1983). The philosophy of the modern dance. In M. Cohen & R. Copeland (Eds.), What is dance?: Readings in theory and criticism (pp. 305–307). Oxford University Press (Reprinted from Europa, 1(1), 1933) [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.