Балет-абсурд: витоки та особливості жанру
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7646.5.2.2022.269339Ключові слова:
абсурдизм в хореографії, жанр абсурду, балет-абсурд, танецьАнотація
Мета статті – виявити історичні витоки та мистецькі особливості балету-абсурду як самостійного хореографічного жанру. Методологічна основа. Застосування методів аналізу та синтезу, хронологічного принципу розгляду подій дозволило провести науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Здійснено спробу визначення поняття жанру балету-абсурду та виявлення його специфічних особливостей; виявлено джерела виникнення та причини популяризації цього хореографічного жанру у різні історичні періоди. Висновки. Зародження філософії та мистецтва абсурду на рубежі ХІХ–XX ст. пов’язано з масштабністю та наслідками технічного та наукового прогресу, що складно було осягнути людському розуму. Абсурд у мистецтві намагається відтворити зростаючу прірву між внутрішнім та зовнішнім світом людини. У хореографії перші абсурдистські твори з’явилися у першій третині ХХ ст. (балети Е. Саті «Парад», «Вистава відміняється»). Опосередковано порушувались абсурдистські ідеї і хореографами німецького експресіонізму. Наслідки Другої світової війни спричинили злет популярності цього жанру у середині ХХ ст. Хореографічними рефлексіями на проблеми сучасності стала теорія випадковості Дж. Кейджа та М. Каннінгема, що перегукується з принципами абсурдизму. Послідовники німецького експресіонізму на чолі з Піною Бауш створили хореографічне відгалуження Театру абсурду – Танцтеатр. У другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. продовжується формування жанру балету-абсурду у ряді вистав сучасного балетмейстерів, які хореографічно переосмислюють літературні твори Ф. Кафки. Серед загальних рис жанру «балет-абсурд» можна виділити: невизначеність часу і місця дії, порушення хронологічної послідовності подій, руйнування причинно-наслідкових зв’язків, широке використання засобів сміху, специфічність танцювальної мови та музичного матеріалу, тематика ізольованості, замкнутості, індивідуалізму, непереможності зла та недосяжності мети. На виклики сучасності абсурд як жанр знову може виникати у нових хореографічних формах, поряд та у взаємодії з іншими жанрами мистецтва, у спробі переосмислити та зрозуміти величезні помилки людства – пандемія, широкомасштабна війна – та допомогти накреслити нові напрями руху розвитку суспільства.
Посилання
Emio Greco | Pieter C. Scholten. (n.d.). ICK Dance Amsterdam. Retrieved May 1, 2022, from https://www.ickamsterdam.com/en/company/choreographers-ick-associate-artists/emio-greco-pieter-c-scholten-1 [in English].
Esslin, M. (1961). The Theater of the Absurd. Doubleday [in English].
Esslin, M. (1965). Introduction. In M. Esslin, E. Ionesco, A. Adamov, F. Arrabal, & E. Albee, Absurd Drama. Penguin Books [in English].
Kurt Jooss. (n.d.). In Encyclopaedia Britannica. Retrived April 29, 2022, from, https://www.britannica.com/biography/Kurt-Jooss [in English].
Kyselov, M. M., Shynkaruk, O. V., & Sydor-Hibelynda, O. V. (2001). Absurd [Absurdity]. In Encyclopedia of Modern Ukraine (Vol. 1). NASU Institute of Encyclopedic Research. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42250 [in Ukrainian].
Myropolska, Ye. V. (2019). Estetychni zasady "filosofii absurdu" v mystetskykh praktykakh XX stolittia [Aesthetic principles of the "philosophy of the absurd" in artistic practices of the 20th century] [Monograph]. Vydavnytstvo Lira-K [in Ukrainian].
Pohorila, M. (2015). Absurdystski tendentsii v baleti Oleksiia Ratmanskoho "Stari, shcho vyvaliuiutsia" [Absurdist tendencies in ballet performance "Old women falling out" by O. Ratmansky]. Visnyk of the Lviv University. Series Arts, 16(1), 178–186 [in Ukrainian].
Ratts, A. M. (1998). German Expressionistic Dance: its origin and development through the 20 century (HONRS 499) [An Honors Thesis, Ball State University]. https://core.ac.uk/download/pdf/5010522.pdf [in English].
Todi, C. (2020). The Analysis of Choreographic Concept in Merce Cunningham’s Creation. Theatrical Colloquia, 10(1), 117–134 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.