Побудова уроку класичного танцю на основі музики композиторів віденської класичної школи: погляд концертмейстера
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7646.4.2.2021.249298Ключові слова:
класичний танець, Point техніка, концертмейстер класу хореографії, музичне оформлення уроку хореографії, композитори віденської класичної школиАнотація
Мета статті – проаналізувати музичне оформлення уроків класичного танцю та Point техніки на основі клавірної (фортепіанної) музики композиторів віденської класичної школи Й. Гайдна, В. А. Моцарта і Л. ван Бетховена. Методологія. У статті застосовано хронологічний принцип, метод аналізу та синтезу, проведено мистецтвознавчий аналіз творчості композиторів задля виявлення стильових особливостей їхніх фортепіанних сонатних циклів. Наукова новизна. Доведено, що музика трійки віденських класиків (Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена) якнайкраще підходить для добору музичних творів до уроків класичного танцю, Point техніки, партерного тренажу, дуетно-сценічного танцю, історико-побутового танцю. Висновки. У камерній музиці віденських класиків паралельно розвивалися дві тенденції: одна з них виходила з концепції музики як аналога світської або дружньої бесіди (твори для дилетантів, схильних отримувати насамперед задоволення від музикування, а не долати різні перепони), інша сходила до традиції ренесансної «музики для обраних» (мистецтва аристократичного та інтелектуального середовища, що цінувало вишукану складність, сміливу оригінальність та витончену гру смислів). Камерна музика писалася віденськими класиками для широкої аудиторії – пересічних сучасників і найосвіченіших меценатів, щоб мистецтво було доступним для всіх шляхетних людей. Саме тому в скарбниці клавірної музики віденських класиків можна знайти найрізноманітніші твори для формування музичної основи уроків класичного танцю та Point техніки. Цикли уроків класичного танцю та пуант-техніки на музику віденських класиків створені у творчому тандемі концертмейстера Л. Гладкої з викладачем Г. Перовою на кафедрі класичної хореографії й збережені у форматі відеозаписів. Сьогодні надзвичайно гостро постає проблема музичного виховання студентів хореографії закладів вищої освіти, яке ґрунтується на матеріалі зі скарбниці світової музичної класичної спадщини. Використання в музичному оформленні уроків класичного танцю, Point техніки та інших хореографічних дисциплін саме класичної музики є обов’язковою умовою формування музичного смаку й кругозору майбутніх хореографів, викладачів, балетмейстерів-постановників.
Посилання
Abert, H. (1983). W. A. Mozart (Pt. 2, Book 1; K. Sakva, Trans.). Muzyka [in Russian].
Bezuglaya, G. (2009). Analiz Tantseval’noi i Baletnoi Muzyki [Analysis of Dance and Ballet Music]. Polytechnic University Publishing [in Russian].
Bezuglaya, G. (2015). Muzykal’nyi Analiz v Rabote Pedagoga-Khoreografa [Musical Analysis in the Work of a Teacher-Choreographer]. Planeta Muzyki [in Russian].
Kirillina, L. (2009). Betkhoven: Zhizn’ i Tvorchestvo [Beethoven: Life and Work] (Vols. 1-2). Moscow Conservatory [in Russian].
Kremlev, Yu. (1970). Fortepiannye Sonaty Betkhovena [Beethoven’s Piano Sonatas] (2nd ed.). Sovetskii Kompozitor [in Russian].
Kremlev, Yu. (1972). Joseph Haydn: Ocherk Zhizni i Tvorchestva [Joseph Haydn: An Essay on Life and Work]. Muzyka [in Russian].
Molchanova, T. (2013). Vykorystannia Systemno-Funktsionalnoho Pidkhodu v Roboti Baletnoho Kontsertmeistera [Using a System-Functional Approach in the Work of a Ballet Concertmaster]. Aktualni Problemy Istorii, Teorii ta Praktyky Khudozhnoi Kultury [Topical Problems of History, Theory and Practice of Artistic Culture], 31, 236-247 [in Ukrainian].
Nastiuk, O. (2013). Osoblyvosti Roboty Kontsertmeistera na Urokakh Klasychnoho Tantsiu [Specificity of the Concertmaster of the Lessons of Classical Dance]. Visnyk Luhanskoho Natsionalnoho Universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni Nauky [Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Pedagogical Sciences], 10(2), 117-123 [in Ukrainian].
Novak, L. (1973). Joseph Haydn: Zhizn’, Tvorchestvo, Istoricheskoe Znachenie [Joseph Haydn: Life, Creativity, Historical Significance] (D. Karavkina & V. Rozanov, Trans.). Muzyka [in Russian].
Slupska, N. (2017). Pryntsypy Roboty Kontsertmeistera u Klasi Khoreohrafii u Vyshchykh Navchalnykh Zakladakh [The Principles of Work of the Concertmaster in a Choreography Class in Higher Educational Institutions]. Molodyi Vchenyi [Young Scientist], 11(51), 679- 684 [in Ukrainian].
Voloshyna, L. (2010). Osnovni Pryntsypy Muzychnoho Oformlennia Uroku Klasychnoho Tantsiu [Basic Principles of Musical Design of a Classical Dance Lesson]. Naukovi Zapysky Natsionalnoho Universytetu "Ostrozka Akademiia". Seriia "Psykholohiia i Pedahohika" [Scientific Notes of Ostroh Academy National University. Psychology and Pedagogy Series], 16, 31-40 [in Ukrainian].
Yakushina, I. (2005). Vselennaya Motsarta [Mozart Universe]. Muzyka [in Russian].
Zorin, V. (2017). Osoblyvosti Orhanizatsii Uroku Klasychnoho Tantsiu u Vyshchykh Zakladakh Osvity z Pozytsiii Kontsertmeistera [Features of Organization of a Classical Dance Lesson in Higher Educational Institutions from the Point of View of the Concertmaster]. Teoriia ta Metodyka Navchannia ta Vykhovannia [Theory and Methods of Teaching and Education], 43, 140-147. http://doi.org/10.5281/zenodo.1243589 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
