Науково-технічний вимір європейського танцювального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століття (на прикладі Лої Фуллер)

Лариса Юріївна Цвєткова

doi:10.31866/2616-7646.4.1.2021.236230

Автор(и)

Лариса Юріївна Цвєткова Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-2466-275X

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7646.4.1.2021.236230

Ключові слова:

Лої Фуллер, танець «Серпантин», танець модерн, науково-технічний прогрес та танець, хореографія

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати специфіку впливу науково-технічних досягнень на танцювальне мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі творчості Лої Фуллер. Методологія. На основі аналізу наукової літератури та джерел, застосування компаративного, хронологічного, порівняльного методів проведено науково обґрунтоване дослідження. Наукова новизна. Уперше в мистецтвознавстві розглянуто творчість представниці танцю модерн кінця ХІХ – початку ХХ ст. Л. Фуллер в аспекті впливу досягнень науково-технічного прогресу на танцювальне мистецтво того часу. Висновки. Творчі експерименти Л. Фуллер свідчать про набуття хореографією науково-технологічного виміру і функціонування танцювального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. у просторі двох «світів» – художнього й науково-технічного. Якщо наука прагне зрозуміти епоху, знайти приховані смисли, а художня творчість створює ці смисли, то інтенція танцювального мистецтва цього періоду полягає в тому, щоб знайти ці приховані смисли й репрезентувати їх у своїй творчості. Відтак видатні митці (художники, режисери, хореографи, композитори та ін.), серед яких Л. Фуллер, не тільки виражали зміст своєї епохи, але й надавали їй смислового наповнення. Л. Фуллер намагалася мислити хореографією в категоріях, близьких до наукових. Творчість танцівниці була своєрідним бунтом проти усталених балетних форм, наслідуванням античної естетики через заперечення класичного танцю. Досвід Л. Фуллер став не лише кроком до створення танцю модерн, а й одним із перших досвідів інтегрування досягнень науково-технічного прогресу епохи в мистецтво танцю (світлові ефекти, кінопроєкції та ін.), що додатково підсилювало новітність і перспективність презентованої танцівницею пластики.

Біографія автора

Лариса Юріївна Цвєткова, Київський національний університет культури і мистецтв

Доцент, заслужений працівник культури України

Посилання

Gagarina, O. (2014). Frantsuzskii Baletnyi Teatr Nachala XX Veka: na Puti k Novomu Sintezu [The French Ballet Theater of the Early 20th Century: On the Path Towards a New Synthesis]. Problemy Muzykal’noi Nauki [Problems of Music Science], 1(14), 39-45 [in Russian].

Grafova, E. (2020). Obrazy Zhenshchin-Tsvetov, Zhenshchin-Babochek v Khudozhestvennom Opyte Iskusstva Italii i Frantsii Epokhi Moderna [Images of Women-Flowers, Women- Butterflies in the Artistic Experience of the Art of Italy and France in the Art Nouveau Age]. Vestnik RGGU. Seriya "Filosofiya. Sotsiologiya. Iskusstvovedenie" [RSUH Bulletin. Series Philosophy. Social Studies. Art Studies], 1, 139-154. https://doi.org/10.28995/2073-6401-2020-1-139-154 [in Russian].

Hardt, I. (2008). Vyrazitel’nyi Tanets v Germanii [Expressive Dance in Germany] (Z. Pyshnovskaya & M. Kuvshinova, Trans.). In V. F. Kolyazin (Ed.), Germaniya. XX vek. Modernizm, Avangard, Postmodernizm [Germany. XX Century. Modernism, Avant-garde, Postmodernism] (pp. 502- 517). ROSSPEN [in Russian].

Hillier, B. (2004). Stil’ XX Veka [The Style of the Century] (A. Bogomyakov, Trans.). Slovo [in Russian].

Kandel, E. (2016). Vek Samopoznaniya. Poiski Bessoznatel’nogo v Iskusstve i Nauke s Nachala XX Veka do Nashikh Dnei [The Age of Insight. The Quest to Understand the Unconscious in Air, Mind, and Brain] (P. Petrov, Trans.). Corpus [in Russian].

Kandinsky, V. (2001). Tochka i Liniya na Ploskosti [Point and Line on a Plane] (E. Kozina, Trans.). Azbuka-klassika [in Russian].

Krasovskaya, V. M. (2009). Russkii Baletnyi Teatr Nachala XX Veka. Khoreografy [Russian Ballet Theater of the Early 20th Century. Choreographers] (2nd ed.). Lan’, Planeta muzyki [in Russian].

Lebedeva, N. (2017). Vremya Bol’shikh Peremen: Evolyutsiya Obraza Tela i Kostyuma v Stsenicheskom Tantse XX Veka. Teoriya Mody [Fashion Theory], 44. https://www.nlobooks.ru/magazines/teoriya_mody/44_tm_2_2017/article/12552/ [in Russian].

Levinson, A. (1911). Loi Fuller i Ee Shkola [Loie Fuller and Her School]. Apollo [Apollon], 9, 65-66 [in Russian].

Misler, N. (2013). Kostyum, Telo, Dvizhenie: Istoriya Kostyuma. Rozhdenie i Konets Novogo Tantsa [Costume, Body, Movement: The History of the Costume. Birth and End of a New Dance] (E. Deikhmann, Trans.). Teoriya Mody [Fashion Theory], 29. https://www.nlobooks.ru/magazines/teoriya_mody/29_tm_3_2013/article/10600/ [in Russian].

Rancière, J. (2016). Tanets Sveta. Parizh, Foli-Berzher, 1893 [Dance of Light. Paris, Folies- Bergeres, 1893] (D. Zhukov, Trans.). Khudozhestvennyi Zhurnal [Moscow Art Magazine], 97. http://moscowartmagazine.com/issue/19/article/282 [in Russian].

Sboeva, S. (2020). "My Znaem, Nesomnenno, Osnovnye Linii i Pervoelementy Ego Raboty...": Andrei Levinson ob Edvarde Gordone Krege ["We Know, Undoubtedly, the Main Lines and Primary Elements of His Work...": Andrei Levinson on Edward Gordon Craig]. Voprosy Teatra [Problems of the Theatre], 3-4, 302-329. https://doi.org/10.24411/0507-3952-2020-00045 [in Russian].

Suquet, A. (2016). Stseny. Tantsuyushchee Telo: Laboratoriya Vospriyatiya [ Scenes. Dancing Body: Laboratory of Perception]. In A. Corbin, J. Vigarello, & J.-J. Curtin (Eds.), Istoriya Tela [History of the Body] (Vol. 3; pp. 351-370). Novoe literaturnoe obozrenie [in Russian].

Yampolsky, M. (1996). Demon i Labirint. Diagrammy, Deformatsii, Mimesis [Demon and Labyrinth. Diagrams, Deformations, Mimesis]. Novoe literaturnoe obozrenie.