Географічні детермінанти формування народної хореографічної культури Тернопільщини
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7646.4.1.2021.236215Ключові слова:
народний танець, хореографічна культура, Тернопільська область, географічні детермінанти, танець, хореографіяАнотація
Мета статті – виявити основні механізми впливу географічних факторів на формування народної хореографічної культури Тернопільщини. Методологія. Для проведення дослідження застосовано комплекс методів: аналіз літератури, порівняння концепцій, з’ясування відповідності терміна означуваному поняттю (термінологічний метод), узагальнення інформації та ін. Наукова новизна. Вперше обґрунтовано та введено в хореологічний дискурс поняття «фронтир» в значенні зони інтенсивної взаємодії різних культур. Висновки. Географічні умови проживання, детермінуючи особливості художньої культури, зокрема й танців, впливають на формування територіальної ідентичності населення. Географічне розташування Тернопільської області на перетині трьох регіонів (Галичина, Поділля, Волинь), що відрізняються багатьма елементами традиційно-побутової культури, спричиняє ситуацію територіального фронтиру («порубіжжя»). Тема фронтиру в хореографії лишається практично не висвітленою, хоча це питання безпосередньо стосується буття танцю українського етносу і його ролі (як і хореографічної культури) у формуванні ментальності, національного характеру й національної ідентичності. Якщо розглядати фронтир як комплексний, багатогранний феномен, що включає не лише природно-географічні, економічні, господарсько-історичні, а й філософсько-культурологічні, духовно-ментальні аспекти, то цілком закономірним постає і включення художньо-мистецького фронтиру, а у нашому випадку – хореографічного (чи танцювального) фронтиру. Крім того, еволюція змістового наповнення поняття «фронтир» у ХХ ст. при здійсненні його операціоналізації, дозволяє ввести це поняття у хореографічний науковий дискурс. При цьому операціоналізація поняття фронтир у статусі категорії мистецтвознавства ставить питання про його трактування як хореографічного конструкту, тобто концептуальної структури хореографічного наукового знання, й тим самим розглянути як один із смислоутворюючих чинників формування народно-сценічної хореографічної культури.
Посилання
Baeva, L. V. (2014). Zona Severnogo Prikaspiya i Nizhnego Povolzh’ya kak Frontir: Klassifikatsiya i Kharakteristika [The Zone of the Northern Caspian Region and the Lower Volga Region as a Frontier: Classification and Characteristics]. In Granitsy i Pogranich’e v Yuzhnorossiiskoi Istorii [Borders and Borderlands in South Russian History], Proceedings of the All-Russian Scientific Conference, Rostov-on-Don (pp. 54-62). Southern Federal University [in Russian].
Bezklubenko, S. (2008). Mystetstvo: Terminy ta Poniattia [Art: Terms and Concepts] (Vol. 1). Institute for Cultural Research of the National Academy of Arts of Ukraine [in Ukrainian].
Chornovol, I. (2014). Frontyr – Identychnist – Natsionalizm [Frontier – Identity – Nationalism]. Drohobytskyi Kraieznavchyi Zbirnyk [Drohobych Regional Studies], 17-18, 197-208 [in Ukrainian].
Chornovol, I. (2016). Komparatyvni Frontyry: Svitovyi ta Vitchyznianyi Vymir [Comparative Frontiers: World and Domestic Dimension] [Abstract of DSc Dissertation]. I. Krypyakevych Institute of Ukrainian Studies of the NAS of Ukraine, Kyiv [in Ukrainian].
Humeniuk, A. (1963). Narodne khoreohrafichne mystetstvo Ukrainy [Folk choreographic art of Ukraine]. USSR Academy of Sciences Publishing [in Ukrainian].
Horbunova, L. (Comp.). (2019). Tvorchyi Dorobok Halyny Stepanivny Aleksandrovych [Creative Legacy of Halyna Stepanivna Alexandrovych ]. In V. H. Vytkalov (Ed.), Tradytsiino-Pobutovi Tantsi Ukrainy [Traditional and Domestic Dances of Ukraine] (pp. 157-162). Volynski oberehy [in Ukrainian].
Kappeler, A. (2003). Yuzhnyi i Vostochnyi Frontir Rossii v XVІ–XVІІІ Vekakh [Southern and Eastern Frontier of Russia in the XVI–XVIII Centuries]. Ab Imperio, 1, 47-64 https://doi.org/10.1353/imp.2003.0126 [in Russian].
Oliinyk, Ya. B., & Hnatiuk, O. M. (2017). Terytorialna Identychnist Naselennia Podilskoho Rehionu [Territorial Identity of the Population of the Podillia Region]. Kyiv University [in Ukrainian].
Pidlypskyi, A. I. (2021). Narodno-Stsenichna Khoreohrafichna Kultura Ternopilshchyny Seredyny XX – Pochatku XXI Stolittia [Folk and Stage Choreographic Culture of Ternopil Region in the Middle of the XX – Beginning of the XXI Century] [PhD Dissertation]. Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv [in Ukrainian].
Popovych, M. (1998). Narys Istorii Kultury Ukrainy [Essay on the History of Ukrainian Culture]. ArtEk. (Transformatsiia Humanitarnoi Osvity v Ukraini) [in Ukrainian].
Shchur, L. B. (2021). Narodna Khoreohrafichna Kultura Zakhidnoho Podillia: Transformatsiia ta Zberezhennia Tantsiuvalnoi Tradytsii [Folk Choreographic Culture of Western Podillya: Transformation and Preservation of Dance Tradition] [PhD Dissertation]. Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil [in Ukrainian].
Smoliak, O. (2004). Vesniana Obriadovist Zakhidnoho Podillia v Konteksti Ukrainskoi Kultury [Spring Rituals of Western Podillya in the Context of Ukrainian Culture] (Pt. 1). Aston [in Ukrainian].
Sofronova, L. A. (1997). Funktsiya Granitsy v Formirovanii Ukrainskoi Kul’tury XVII – XVIII Vekov [The Function of the Border in the Formation of Ukrainian Culture of the 17th – 18th Centuries]. In A. Miller, V. Reprintsev, & B. Florya (Eds.), Rossiya – Ukraina: Istoriya Vzaimootnoshenii [Russia – Ukraine: History of Mutual Relations] (pp. 101-113). Yazyki russkoi kul’tury [in Russian].
Vasylenko, K. (1997). Ukrainskyi Tanets [Ukrainian Dance]. IPK PK [in Ukrainian].
Vermenych, Ya. (2005). Zakhidna Ukraina yak Termin [Western Ukraine as a Term]. In V. Smolii (Ed.), Entsyklopediia Istorii Ukrainy [Encyclopedia of the History of Ukraine] (Vol. 3; pp. 290- 291). Naukova dumka [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Andrii Pidlypskyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.