Проявление тенденций музыкального и хореографического искусств ХХ – начала ХХІ в. в произведениях по мотивам поэм Ованеса Туманяна

Nazenik Sargsyan

doi:10.31866/2616-7646.3.1.2020.203950

Автор(и)

Nazenik Sargsyan Інститут мистецтв Національної академії наук Республіки Вірменія, Вірменія https://orcid.org/0000-0001-6926-1047

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7646.3.1.2020.203950

Ключові слова:

Ованес Туманян, танець Алмаст, хореографічне втілення поеми, символізм, балет

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати балети і танцювальний фрагмент опери, створені за мотивами поем Ованеса Туманяна в контексті тенденцій музичного і хореографічного мистецтва ХХ – початку ХХІ ст.; виявити художні засоби, завдяки яким можливо втілити образи і ситуації літературного твору в оперно-балетному мистецтві. Методи дослідження. Опери «Алмаст» О. Спендіарова та «Саломея» Р. Штрауса проаналізовані з використанням методу порівняльного музикознавства. Проведено мистецтвознавчий аналіз відеозаписів балетів, їх зіставлення з поемами О. Туманяна з метою виявити мотиви, які лягли в основу їх хореографічного втілення. Наукова новизна. Вперше проведено мистецтвознавчий аналіз балетних постановок, створених за мотивами поем О. Туманяна, крізь призму основних тенденцій ХХ – початку ХХІ ст. (образ року, візуалізація внутрішнього психологічного розколу, переплетення реальності і фантастики, символіка). Висновки. Опери О. Спендиарова «Алмаст» і Р. Штрауса «Саломея» зокрема долі головних героїнь, мають багато паралелей, що обумовлено художніми тенденціями кінця ХІХ – початку ХХ ст. Образ року (нещадної долі), як обов’язковий або втілений як конкретний сценічний персонаж, найбільш чітко проявився в опері О. Спендиарова «Алмаст», в танцювально-пластичному дійстві «Ануш. Бути» Л. Таберяна і балеті «Маро» в постановці Н. Меграбяна. У балеті «Ануш» в постановці Р. Харатян менш виражена зумовленість долі Ануш згори. Візуалізація внутрішнього психологічного розколу героїв – їхні ангельські й диявольські іпостасі найвиразніше проявляються в образі Алмаст у музичному розробленні її образу О. Спендіарова. У танцювально-пластичному дійстві «Ануш. Бути» Л. Таберяна внутрішній психологічний розкол-роздвоєння героїні візуалізовано, оскільки вона має дві сценічні іпостасі. Рок, що тяжіє над героїнею, також представлений конкретним сценічним образом. Повір’я, переплетення реальності і фантастики мають місце у виставах Н. Меграбяна «Сако Лорійський», «Маро». Народні обряди відтворені в «Ануш. Бути» Л. Таберяна. Символіка властива постановці Р. Харатяна балету «Ануш» і на музичному, і на хореографічно-постановочному рівні.

Біографія автора

Nazenik Sargsyan, Інститут мистецтв Національної академії наук Республіки Вірменія

Доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник

Посилання

Evangelie ot Matfeia [Matthew]. (n.d.). Bible-center. https://www.bible-center.ru/ru/bibletext/synnew_ru/mt/14#mt14_18 [in Russian].

Geodakian, G. (2006). Puti formirovaniia armianskoi muzykalnoi klassiki [Ways of formation of the Armenian musical classics] . Institut iskusstv Natcionalnoi akademii nauk Respubliki Armeniia [in Russian].

Lopukhin, A. P. (Ed.). (1987). Tolkovaia Bibliia ili kommentarii na vse knigi Sv. Pisaniia Vetkhogo i Novogo Zavetov [Explanatory Bible or commentary on all books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments] (Vol. 3). Institut perevoda Biblii [in Russian].

Ordzhonikidze, G. R. (1977). Shtraus [Strauss]. In D. V. Zhitomirskii (Ed.), Muzyka XX veka [Music of the XX century] (Pt. 1, book 2, pp. 199–237). Muzyka [in Russian].

Sargsian, N. (2017). Osnovnye tendentcii baletnogo iskusstva Armenii XX – nachala XXI vekov (na primere tvorchestva armianskikh khoreografov) [The main trends in the ballet art of Armenia of the twentieth – beginning of the twenty-first centuries (on the example of the work of Armenian choreographers)]. (Doctor’s thesis). Institut iskusstv Natcionalnoi akademii nauk Respubliki Armeniia [in Russian].

Spendiarov, A. (1962). Pisma [Letters] (Vol. 2). Izdatelstvo Akademii nauk Armianskoi SSR [in Russian].

Spendiarov, A. (1971). Polnoe sobranie sochinenii [Complete set of Works] (Vol. 10). Aiastan [in Russian].

Spendiarova, M. (1975). Letopis zhizni i tvorchestva A. A. Spendiarova [Chronicle of the life and work of A. A. Spendiarov]. Izdatelstvo Akademii nauk Armianskoi SSR [in Russian].

Tigranov, G. (1956). Armianskii muzykalnyi teatr [Armenian Musical Theater] (Vol. 1). Aipetrat [in Russian].

Tigranov, G. (1975). Armianskii muzykalnyi teatr [Armenian Musical Theater] (Vol. 3). Aiasta [in Russian].

Tokarev, S. A. (Ed.). (1982). Mify narodov mira [Myths of the world] (Vol. 2). Sovetskaia entciklopediia [in Russian].

Tumanian, O. (1986). Stikhi, chetverostishiia, poemy, legendy, ballady [Poems, quatrains, poems, legends, ballads]. Luis [in Russian].

Khudabashian, K. (1973). Avtor libretto opery "Almast" A. Spendiarova – Sofia Parnok [The author of the libretto of the opera "Almast" A. Spendiarova is Sofya Parnok]. In A. A. Spendiarov, Stati i issledovaniia [Articles and research] (pp. 87–210). Izdatelstvo Akademii nauk Armianskoi SSR [in Russian].

Բախչինեան, Ա., & Մատթեոսեան, Վ. (2007). Շամախեցի պարուհին. Արմէն Օհանեանի կեանքը եւ գործը [Shamakhan dancer: life and work of Armen Ohanyan]. Գրականութեան եւ եւ արուեստի թանգարանի հրատ [in Armenian].