DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7646.3.1.2020.203920

Балет СРСР на шляху до хореодрами в оптиці художньої критики

Alina Pidlypska

Анотація


Мета статті – проаналізувати критичний дискурс авангардних пошуків балетмейстерів академічних театрів 20-х рр. ХХ ст. в СРСР крізь призму формування хореодрами. Методологія. У статті проаналізовано критичні підходи до оцінки балетмейстерських пошуків, проведено їх порівняння; також застосовано хронологічний та типологічний методи. Наукова новизна. Уперше простежено підходи критиків до розгляду експериментувань на академічній балетній сцені 20-х рр. ХХ ст. в СРСР в аспекті формування рис хореодрами; виявлено основні причини та наслідки переходу до хореодрами. Висновки. Поліфонізм критичного дискурсу 20-х рр. ХХ ст. в СРСР проявився в різних підходах до оцінки пошуків форми нової вистави балетмейстерами, які запропонували танцсимфонію («Велич світобудови», Ф. Лопухов), сучасну революційну тему в агітаційно-плакатній формі («Червоний вихор», Ф. Лопухов; «Смерч», К. Голейзовський), розвиток внутрішньо-танцювального потенціалу балетної вистави («Пульчинела», Ф. Лопухов), створення крупних форм із збагаченням хореографічної лексики акробатичними рухами («Крижана діва», Ф. Лопухов), формотворчі пошуки з хореографічної пластики («Йосип Прекрасний», К. Голейзовський), ексцентричну інтерпретацію балетів класичної спадщини («Лускунчик», Ф. Лопухов). Однак жодне з цих художніх рішень не було визнане критиками перспективним, методи створення вистав не підтримані як стратегічні напрями розвитку сучасного балетного мистецтва в СРСР. Серед провідних критиків балету не було єдності в ключовому питанні – ставленні до хореографії як основного виразного засобу балетного театру. І. Соллертинський був апологетом боротьби із класичним танцем як пережитком минулого, прагнув драматизації балету; А. Піотровський виступав за синтетичне видовище (поєднання балету, опери, драми); погляди О. Гвоздєва від визначення танцю як джерела новацій дійшли до визнання провідної ролі змістовності, відмови від абстрактності. Потенційно хореодрама, в основу якої покладено літературний твір, відповідала основним вимогам соцреалізму (реалізм, народність, конкретність). В умовах домінування драматичного змісту над формою, розвитку якої сприяє музика, відбувся відхід музики в балеті на другий план.

Ключові слова


балет; критика балету; хореодрама; драмбалет; художня критика; хореографія; танець; балетний театр

Повний текст:

PDF

Посилання


Asafev, B. (1974). O balete: Stati, retcenzii, vospominaniia [About ballet: Articles, reviews, memoirs]. Muzyka [in Russian].

Bukina, T. V. (2017). "Revoliutciia na puantakh" po I. I. Sollertinskomu: "vulgarnaia" sotciologiia klassicheskogo baleta ["Revolution on pointes" according to I. I. Sollertinsky: "vulgar" so­ciology of the classical ballet]. Bulletin of Vaganova Ballet Academy, 5, 65-76 [in Russian].

Gvozdev, A. (1924). "Krasnyi vikhr" ["Red Whirlwind"]. Zhizn iskusstva, 46, 10-11 [in Russian].

Gvozdev, A. (1926, May 17). "Pulchinella" ["Pulcinella"]. Krasnaia gazeta [in Russian].

Gvozdev, A. (1927, April 28). "Ledianaia deva" (Akademicheskii balet) ["Ice Maiden" (Academic Ballet)]. Krasnaia gazeta [in Russian].

Gvozdev, A. (1987). Teatralnaia kritika [Theater criticism]. Iskusstvo [in Russian].

Lopukhov, F. (1966). Shestdesiat let v balete: Vospominaniia i zapiski baletmeistera [Sixty Years in Ballet: Memoirs and Notes of the Choreographer]. Iskusstvo [in Russian].

Nevermore. (1928). Balet "Chervonyi Mak" v Kharkivskii Derzhavnii Operi [Ballet "Red Poppy" at the Kharkiv State Opera]. Nove mystetstvo, 1, 6-7 [in Ukrainian].

Pidlypska, A. (2019). Krytychnyi dyskurs interpretatsii baletnoi klasyky druhoi polovyny 1920-kh – pershoi polovyny 1930-kh rokiv [Critical discourse of interpretation of ballet classics of the second half of the 1920s – first half of the 1930s]. Ukrainian culture: past, modern and ways of development, 30, 264-269 [in Ukrainian].

Piotrovskii, A. I. (1929). My eto peresmotrim [We will review it]. Zhizn iskusstva, 39, 4 [in Russian].

Piotrovskii, A. I. (2019). Teatralnoe nasledie: Issledovaniia, teatralnaia kritika, dramaturgiia [The­ater heritage: Research, theater criticism, drama] (T. 1: Publikatcii A. I. Piotrovskogo v peri­odicheskikh izdaniiakh 1919-1937 gg.) [(Vol. 1: Publications of A. I. Piotrovsky in periodi­cals 1919-1937)]. Baltiiskie sezony [in Russian].

Potemkina, S. B. (Ed.). (2014). Disput o putiakh sovetskogo baleta [Disputes about the ways of Soviet ballet]. In V. V. Ivanov (Ed.), Mnemozina. Dokumenty i fakty iz istorii otechestvennogo teatra XX veka [Mnemosyne. Documents and facts from the history of the domestic theater of the XX century] (Iss. 6, pp. 585-628). Indrik [in Russian].

Rozanova, O. I. (2016). "Drambalet" – vzgliad iz XXI veka ["Drambalet" – a view from the XXI century]. Bulletin of Vaganova Ballet Academy, 1, 79-87 [in Russian].

Sollertinskii, I. I. (1928). Za novyi khoreograficheskii teatr [For the new choreographic theater]. Zhizn iskusstva, 25, 4 [in Russian].

Sollertinskii, I. I. (1929). Kakoi zhe balet nam v sushchnosti nuzhen? [What kind of ballet do we really need?]. Zhizn iskusstva, 40, 5 [in Russian].

Suritc, E. (1979). Khoreograficheskoe iskusstvo dvadtcatykh godov: tendentcii razvitiia [Choreo­graphic art of the twenties: development trends]. Iskusstvo [in Russian].

Vik [Iving, V. P.]. (1927, December 25). "Smerch" ["Tornado"]. Pravda [in Russian].

Volodchenkov, R. G. (2015). Tvorcheskie printcipy baletmeisterov sovetskoi khoreodramy (na primere spektaklei khoreografov pokoleniia 1960–80-kh godov) [Creative principles of choreographers of soviet choreodrama (exemplified by 1960–80-s choreographers’ per­formances)]. Izvestia of Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, 17(1), 243-249 [in Russian].

Volynskii, A. (1923). Tantcsimfoniia [Dance symphony]. Zhizn iskusstva, 10, 3 [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2020 Підлипська Аліна Миколаївна

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |