Придворні танці в культурі західноєвропейського Високого Середньовіччя

Larysa Tsvietkova

doi:10.31866/2616-7646.3.1.2020.203913

Автор(и)

Larysa Tsvietkova Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-2466-275X

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7646.3.1.2020.203913

Ключові слова:

придворні танці, історико-побутовий танець, танці Середньовіччя, західноєвропейські танці, хореографія

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати історичний контекст формування придворного танцю як феномена культури Високого Середньовіччя, виявити його характерні особливості та з’ясувати роль і значення в становленні цивілізаційної моделі поведінки в європейському культурному просторі. Методологія. Для висвітлення історичного контексту формування придворного танцю застосовано аналітичний, історико-хронологічний та культурологічний підходи. Наукова новизна. Вперше придворні танці західноєвропейського Високого Середньовіччя проаналізовано в контексті тогочасних світоглядних концепцій. Висновки. Придворні танці, як характерна ознака лицарської куртуазної культури Високого Середньовіччя, ігрове явище й водночас благочестиве дійство, містять глибинний сакральний смисл і з допомогою жестів (gestus), пластики рук і тіла репрезентують приписи куртуазної теології – преклоніння перед Дамою серця, що фактично ототожнюється із ставлення до Богоматері. У придворних танцях внаслідок «феодалізації любові» відбувається розподіл ролей учасників танцювального дійства, згідно з яким Прекрасна Дама стає об’єктом поклоніння, а лицар у невербальній формі засвідчує їй своє «любовне служіння». Такий розподіл закладає підґрунтя для розвитку парних танців як нового явища в історії хореографії. Зростання узагальненості пластичних рухів і кодифікованих жестів (gestus), їхня абстрактність, дали змогу більш детально представити моделі поведінки в міжособистісному спілкуванні, і тому придворні, куртуазні танці демонстрували «правильність» естетичної поведінки лицарів як утвердження ідеалів краси в стосунках між статями. Побожно-шанобливе ставлення до Прекрасної Дами, акцентування духовно-душевного складника у взаєминах між жінкою і чоловіком-лицарем сприяло підвищенню соціального статусу жінок, а лицарський етос, зримою репрезентацією якого є придворні танці, стає основою цивілізаційної моделі поведінки, яка поступово формується в європейському просторі.

Біографія автора

Larysa Tsvietkova, Київський національний університет культури і мистецтв

Доцент, заслужений працівник культури України

Посилання

Akindinova, T. A., & Amashukeli, A. V. (2015). Tanetc v traditcii khristianskoi kultury [Dance in the Tradition of Christian Culture] (2nd ed.). Publishing House of the Russian Christian Humanitarian Academy [in Russian].

Amashukeli, A. V. (2001). Estetika tantca [Aesthetics of Dance]. In T. A. Akindinova (Ed.), Estetika v interparadigmalnom prostranstve: perspektivy novogo veka [Aesthetics in the Inter-Paradigmatic Space: the Prospects of the New Century], Proceedings of the Scientific Conference (Series "Symposium", iss. 16, pp. 10-13). St. Petersburg Philosophical Society [in Russian].

Barthelemy, D. (2012). Rytcarstvo: Ot drevnei Germanii do Frantcii XII v. [Chivalry: From Ancient Germany to France of the 12th Century] (M. Yu. Nekrasov, Trans.). Evraziia [in Russian].

Brunel-Lobrichon, J. & Duhamel-Amado, C. (2003). Povsednevnaia zhizn vo vremena trubadurov, XII-XIII veka [Everyday Life during the Time of the Troubadours, XII-XIII Centuries] (E. Morozova, Trans.). Molodaia Gvardiia [in Russian].

Darkevich, V. P. (2006). Svetskaia prazdnichnaia zhizn Srednevekovia ІX-XVІ vv. [Secular Holiday Life of the Middle Ages of the ІX-XVІ Centuries] (2nd ed.). Indrik [in Russian].

Eko, U. (2011). Zametki na poliakh "Imeni rozy" [Marginal Notes of "The Name of the Rose"] (E. Kostiukovich, Trans.). Astrel; Corpus [in Russian].

Eko, U. (2014). Iskusstvo i krasota v srednevekovoi estetike [Art and Beauty in Medieval Aesthetics] (A. P. Shurbelev, Trans.). Astrel; Corpus [in Russian].

Eliash, N. (1987). Istoriko-bytovoi tanetc i ego teoriia [Historical and Household Dance and its Theory]. In M. Vasileva-Rozhdestvenskaia, Istoriko-bytovoi tanetc [Historical and Household Dance] (2nd ed.; pp. 3-15). Iskusstvo [in Russian].

Kasianova, O. (2012). Muzychno-plastychni modyfikatsii khoreohrafichnoho mystetstva sohodennia [Musical and Plastic Modifications of Today’s Choreographic Art]. Kyivske Muzykoznavstvo, 42, 112-123 [in Ukrainian].

Kelly, J. (2003). Chy isnuvav Renesans dlia zhinok? [Was there a Renaissance for Women?]. In L. Hentosh, & O. Kis (Eds.), Gendernyi pidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo [Gender Approach: History, Culture, Society] (pp. 46-61). VNTL-Klasyka [in Ukrainian].

Khudekov, S. N. (2009). Vseobshchaia istoriia tantca [General History of Dance]. Eksmo [in Russian].

Krasovskaia, V. M. (2008). Zapadnoevropeiskii baletnyi teatr: Ot istokov do serediny XVIII veka [West European Ballet Theater: From the Origins to the Middle of the 18th Century] (2nd ed.). Lan [in Russian].

Le Goff, J., & Tryon, N. (2016). Istoriia tela v Srednie veka [Body History in the Middle Ages] (E. Lebedeva, Trans.). Tekst [in Russian].

Lewis, C. S. (2015). Izbrannye raboty po istorii kultury [Selected Works on the History of Culture] (N. Epple, Trans.). Novoe Literaturnoe Obozrenie [in Russian].

Likhachev, D. S. (1991). Poeziia sadov: K semantike sadovo-parkovykh stilei. Sad kak tekst [The poetry of Gardens: Toward the Semantics of Landscape Gardening Styles. The Garden as a Text] (2nd ed.). Nauka [in Russian].

Lucianus Samosatensis. (2001). Sochineniia [Works] (N. Baranov, Trans.; Vol. 2). Aleteiia [in Russian].

Matusevych, N. I. (1963). Khoreohrafichne mystetstvo [Choreographic Art]. Mystetstvo [in Ukrainian].

Pastoureau, M. (2001). Povsednevnaia zhizn Frantcii i Anglii vo vremena rytcarei Kruglogo stola [Everyday Life of France and England during the Knights of the Round Table] (M. O. Gonchar, Trans.). Molodaia gvardiia [in Russian].

Pavliuk, T. S. (2008). Vytoky ta vyokremlennia balnoho tantsiu iz zahalnoi yevropeiskoi khoreohrafichnoi kultury suspilstva [Origins and Separation of Ballroom Dance from the General European Choreographic Culture]. Kultura Narodov Prichernomoria, 143, 66-70 [in Ukrainian].

Pavliuk, T. S. (2009). Henezys balnoi khoreohrafii, yoho vplyv na protsesy formuvannia khudozhnoi kultury suspilstva [Genesis of Ballroom Choreography, its Influence on the Processes of Formation of Artistic Culture of Society]. Kultura Narodov Prichernomoria, 152, 61-64 [in Ukrainian].

Saponov, M. A. (2004). Menestreli: Kniga o muzyke srednevekovoi Evropy [Minstrels: A Book of Medieval European Music]. Klassika-XXI [in Russian].

Shalapa, S. V. (2017). Retrospektyvnyi analiz stanovlennia systemy zapysu tantsiu [Retrospective analysis of the formation of the dance recording system]. Notes on Art Criticism, 31, 317-324 [in Ukrainian].

Sharykov, D. (2014). Stylistyka balnoi khoreohrafii: istoriia, formy i tekhniky [Stylistics of Ballroom Choreography: History, Forms and Techniques]. Topical Issues in the Humanities, 8, 198-203 [in Ukrainian].

Singer, I. (2015). Filosofiia liubvi: promezhutochnyi itog [Philosophy of Love: A Partial Summing-Up] (V. Kulagina-Iartceva, & N. Krotovskaia, Trans.). Philosophical Anthropology, 1(2), 36-68 [in Russian].

Tereshenko, N. V. (2018). Kharakterystyka komponentiv kulturotvorchykh pozytsii balnoi khoreohrafii [Characteristics of the Components of Cultural Positions of Ballroom Choreography]. In Osoblyvosti roboty khoreohrafa v suchasnomu sotsiokulturnomu prostori [Features of the Choreographer’s Work in the Modern Socio-Cultural Space], Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference (pp. 134-138). NAKKKiM [in Ukrainian].

Vaganova, A. Ya. (1958). Stati, vospominaniia, materialy [Articles, Memories, Materials]. Iskusstvo [in Russian].

Vashkevich, N. N. (2009). Istoriia khoreografii vsekh vekov i narodov [History of Choreography of all Centuries and Peoples]. Planeta Muzyki [in Russian].

Vasileva-Rozhdestvenskaia, M. (1987). Istoriko-bytovoi tanetc [Historical and Household Dance]. Iskusstvo [in Russian].

Weidle, W. (2002). O smysle mimesis [About the Meaning of Mimesis] (E. Yu. Kozina, per.). In W. Weidle, Embriologiia poezii: Stati po poetike i teorii iskusstva [Embryology of Poetry: Articles on Poetics and Theory of Art]. Iazyki Slavianskoi Kultury [in Russian].

Zubova, O. V., & Kiuregian, T. S. (2018). Srednevekovye i renessansnye tantcy: muzyka v dvizhenii [Medieval and Renaissance Dances: Music in Motion]. Scientific and Publishing Center "Moscow Conservatory" [in Russian].