Обрядові танці-ігри – малодосліджені компоненти традиційного весілля українців
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7646.2.2.2019.188813Ключові слова:
танець, гра, обряд, весілля, карнавальний сміх, сороміцький фольклор, хореографічна традиціяАнотація
Мета статті – ввести до наукового обігу й узагальнити нові матеріали, які дозволяють ближче ознайомитись із традиційними весільними танцями українців. Методологія. Дослідження проведене на основі міждисциплінарного підходу, шляхом системного аналізу літературних, документальних, етнографічних і фольклорних матеріалів. Наукова новизна. Здійснено першу спробу визначити ролі, функції та семантику обрядових танців-ігор як невід’ємної частини традиційного весільного ритуалу українців. Висновки. Місце і значення танцю у весільному ритуалі українців на сьогодні досліджено ще недостатньо. Весільні танці правомірно розділити на дві групи: обрядові та необрядові. Останні належать до художніх явищ пізньої формації, вони не пов’язані з генезисом і структурою ритуалу й можуть входити до програми різноманітних святково-розважальних заходів і подій. Натомість обрядові танці-ігри, розглянуті в цій розвідці, належать до більш глибоких шарів народного побуту й культури і становлять органічну й структурно-утворюючу домінанту весільного дійства. Яскраво проглядає в них первісна синкретична природа народного мистецтва, де танець тісно переплітається з іншими видами мистецтв: драмою, пантомімою, співом, музикою, грою, публічними розвагами. По суті, мова йде про уламки обрядової хореї – магічного танцю-співу-гри, що дожили подекуди в традиційному середовищі до ХХІ ст. Розглянута група танців («Журавель», «Зайчик», «Танці на рядні», «Чоботи») відрізняється національною самобутністю, яскравістю, екзотичністю, карнавальною свободою і гумором. Разом з тим їх характеризує громадська значимість, націленість на виконання важливої соціальної місії – єднання родового колективу. Обрядові танці-ігри потребують подальшого вивчення із застосуванням сучасних методів і прийомів науки етнохореології.Посилання
Bantysh-Kamenskii, D.N. (1993). Istoriya Maloy Rossii [History of Little Russia]. Kyiv: Chas [in Russian].
Gura, A.V. (1978). Simvolika zaitsa v slavyanskom obryadovom i pesennom folklore [Symbolism of a hare in Slavic ritual and song folklore]. In I.M. Sheptunov (Ed.), Slavianskii i balkanskii folklor. Genezis. Arkhaika. Traditcii [Slavic and Balkan folklore. Genesis. Archaic. Traditions] (pp. 159-189). Moscow: Nauka [in Russian].
Gura, A.V. (1997). Simvolika zhivotnykh v slavyanskoy narodnoy traditcii [Symbolism of animals in the Slavic folk tradition]. Moscow: Indrik [in Russian].
Hnatiuk, V. (Ed.). (1919). Materialy do ukrainskoi etnolohii [Materials on Ukrainian Ethnology] (T. 19-20). Lviv: NTSh [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (1993). Istoriia ukrainskoi literatury [History of Ukrainian Literature] (Vol. 1). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Hrysha, O. (1899). Vesillia u Hadiatskomu poviti u Poltavshchyni [Wedding in Hadyatsky county in Poltava region]. In Kh. Vovk (Ed.), Materialy do ukrainsko-ruskoi etnolohii [Materials on Ukrainian-Russian ethnology] (Vol. 1, pp. 111-156). Lviv: NTSh [in Ukrainian].
Humeniuk, A. (1963). Narodne khoreohrafichne mystetstvo Ukrainy [Folk choreographic art of Ukraine]. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR [in Ukrainian].
Iashchurzhinskii, Kh. (1896). Svadba malorusskaya kak religiozno-bytovaya drama [Little Russian wedding as a religious drama]. Kyiv: Tipografiia Korchak-Novitckogo [in Russian].
Kotliarevskyi, I. (1982). Poetychni tvory. Dramatychni tvory. Lysty [Poetry. Dramatic works. Letters]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Krymskyi, A. (2009). Zvenyhorodshchyna. Shevchenkova batkivshchyna z pohliadu etnohrafichnoho ta dialektolohichnoho [Zvenigorod Region. Shevchenko’s homeland from the point of view of ethnographic and dialectological]. Cherkasy: Vertykal [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (1982). Vysoki Bairaky, Kirovohradskoho raionu ta oblasti: polovi materialy avtora [Vysoki Bairaky, Kirovohrad district and region: author’s field materials]. Kurochkin’s personal archive, Kyiv [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (1988). Polovi materialy avtora [Author’s field materials]. Kurochkin’s personal archive, Kyiv [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (1990). Polovi materialy avtora [Author’s field materials]. Kurochkin’s personal archive, Kyiv [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (1991). Skelky Vasylkivskoho raionu Dnipropetrovskoi oblasti: polovi materialy avtora [Skelky of Vasylkiv district of Dnipropetrovsk region: author’s field materials]. Kurochkin’s personal archive, Kyiv [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2002). Arkhaichnyi vesilnyi tanets-hra "Zhuravel" ("Busel") [Archaic wedding dance game "Zhuravel" ("Busel")]. NaUKMA Research Papers. History and theory of culture, 20-21, 25-34 [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2004a). Erotychni vesilni ihry ukraintsiv [Erotic wedding games of Ukrainians]. Berehynia, 1, 27-38 [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2004b). Ukraintsi v simi yevropeiskii: zvychai, obriady, sviata [Ukrainians in the European family: customs, rituals, holidays]. Kyiv: Biblioteka ukraintsia [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2007a). Stavnyky, Radomyshlskoho raionu Zhytomyrskoi oblasti: polovi materialy avtora [Stavnyky, Radomyshl district, Zhytomyr region: author’s field materials]. Kurochkin’s personal archive, Kyiv [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2007b). Teremne Rivnenskoho raionu i oblasti: polovi materialy avtora [Teremne of Rivne district and region: author’s field materials]. Kurochkin’s personal archive, Kyiv [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2009). Vesilne riadzhennia – "tsyhanshchyna" [Wedding dresses – "gypsy"]. Berehynia, 1, 5-18 [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2011). Polovi materialy avtora [Author’s field materials]. Kurochkin’s personal archive, Kyiv [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2015). Tradytsiine vesillia u konteksti rozvazhalno-smikhovoi kultury ukraintsiv [Traditional wedding in the context of entertainment and funny culture of Ukrainians]. Universytet, 2-6, 78-92 [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2016). Narodnyi obriad "stareche vesillia" [Folk rite "Older wedding"]. Narodna tvorchist ta etnolohiia, 2, 66-67 [in Ukrainian].
Kurochkin, O.S. (2017). Arkhaichni slovianski tantsi – "skoky" [Archaic Slavic dances are "skoky"]. Siverianskyi litopys, 1-2, 262-269 [in Ukrainian].
Markevich, N. (Comp.). (1991). Obychai, poveriya, kukhnya i napitki malorossiyan [Customs, beliefs, cuisine and drinks of Little Russians]. Kyiv [in Russian].
Moszynski, K. (1968). Kultura ludowa slowian. Kultura duchowa [Slavic folk culture. Spiritual culture] (Vol. 2, Pt. 2). Warszaw [in Polish].
Olianchyn, D. (1937). Opys podorozhi shvedskoho posla na Ukrainu 1656–1657 r [Description of the Swedish Ambassador’s voyage to Ukraine in 1656–1657]. In Zapysky NTSh [Notes by NTSH] (Vol. 154). Lviv [in Ukrainian].
Prokhorchuk, O. (1996). Tantsiuvalnyi folklor Rivnenskoho Polissia [Dance folklore of Rivne Polesie]. In Problemy uspadkuvannia zymovykh narodnykh zvychaiv ta obriadiv [Problems of inheritance of winter folk customs and rituals], Proceedings and abstracts of the 2nd Scientific and Practical Conference (p. 66). Rivne [in Ukrainian].
Voloshyn, I.O. (1960). Dzherela narodnoho teatru na Ukraini [National Theater Sources in Ukraine]. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo obrazotvorchoho mystetstva i muzychnoi literatury URSR [in Ukrainian].
Vovk, Kh. (1995). Studii z ukrainskoi etnohrafii ta antropolohii [Studies in Ukrainian ethnography and anthropology]. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
Zhuravel [Crane]. (1971). In I.V. Bilodid & L.A. Yurchuk (Ed.), Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of Ukrainian] (Vol. 2, p. 547). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Курочкін Олександр Володимирович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.