DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7646.1.2018.142021

Участь неформальних спілок культури у фестивальному русі Волинської області періоду перебудови

Vasyl Chura

Анотація


Наукова розвідка простежує ґенезу самодіяльних спілок культури Волинської області УРСР у 1988–1991 рр. на тлі розгортання фестивального руху. У цей період у середовищі демократизаційних реформувань перебудови утворилися самодіяльні мистецькі колективи, які згодом політизувалися й поповнили українські антикомуністичні партії та громадські об’єднання. Їх діяльність ще недостатньо вивчена у такому аспекті відновлення державної самостійності України, як початкові процеси відродження її національної культури на етапі перебудови. Мета дослідження – простежити хроніку переростання неформального середовища Волинської області на антикомуністичний визвольний розвій на фоні зародження фестивального руху. До зазначених товариств входили просвітницькі, краєзнавчі, вокальні, хореографічні, театральні та естрадні колективи, котрі сформувалися як неформальні, тобто були непідконтрольними комуністичній владі. Вони активізували національний ренесанс, одним із проявів якого було виникнення великої кількості фестивалів, що, хоча й латентно, але позиціонували себе як антирадянські. Кількість фестивалів значно зростає у 1988 р., що сталося внаслідок ХІХ Всесоюзної партійної конференції, яка започаткувала політичну реформу в СРСР й уможливила демократичні новації у культурному середовищі країни. До участі у фестивалях нерідко потрапляли самодіяльні виконавці, які не були членами радянських творчих спілок, а тому виходили за межі офіційної доктрини розвитку комуністичного мистецтва. Тому розвиток фестивального руху у річищі національного відродження багато у чому уможливив регенерацію патріотичного самоусвідомлення мешканців регіону. Розуміючи, що неформали виходять за рамки соціалістичного реалізму, а відтак є опозиційними, місцева комуністична влада ставилася до них сприятливо лише формально. Насправді партійні структури чинили перешкоди й намагалися підпорядкувати самодіяльні спілки та ввести їх у комуністичне русло. Однак стрімке розгортання національно-визвольного руху на західноукраїнських землях не тільки консолідувало неформальні організації, а й політизувало їх, трансформуючи у прихильників відновлення державної самостійності України. Методологія. Методологічним інструментарієм наукової роботи є проблемно-хронологічний метод як визначальний у процесі реконструкції подій культурно-історичної ретроспективи. Наукова новизна. Джерелознавчою базою даного дослідження є архівні неопубліковані, таємні компартійні матеріали, а також періодичні видання комуністичної та національно-демократичної преси, опубліковані вперше. Висновки. У процесі національно-демократичного відродження українських земель періоду перебудови неформальні товариства культури посідали значне місце. У їх просвітницькій діяльності була добре помітною антикомуністична складова, яка уможливила регенерацію національного самоусвідомлення патріотично налаштованого населення та подальші антирадянські політичні трансформації краю. Ці фактори не в останню чергу спричинилися до відновлення державної самостійності України 1991 року.

Ключові слова


неформальні спілки; радянська влада; комуністичні структури; перебудова; національно-культурне відродження; визвольний рух

Повний текст:

PDF

Посилання


Baran, V. (1992). Ukraina pislia Stalina: narysy istorii 1953–1985 rr. [Ukraine after Stalin: essays on the history of 1953–1985]. Lviv: Svoboda [in Ukrainian].

Baran, V. & Danylenko, V. (1999). Ukraina v umovakh systemnoi kryzy [Ukraine in a systemic crisis]. Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].

Batenko, T. (1997). Opozytsiina osobystist: druha polovyna XX st. Politychnyi portret Horynia [Oppositional person: the second half of the XX century. Political portrait of B. Horyn]. Lviv [in Ukrainian].

Batenko T. (1999). «Ia povstaiu, otzhe, ya isnuiu». Politychnyi portret Ivana Helia [“I am rising, therefore, I exist.” Political portrait of Ivan Hel]. Lviv [in Ukrainian]. Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti [Record office of the Volhynia area]. F. 1 (Volynskyi obkom Kompartii Ukrainy), D. 17, C. 963 [in Ukrainian].

DAVO [Record office of the Volhynia area]. F. 1, D. 17, C. 967 [in Ukrainian].

DAVO [Record office of the Volhynia area]. F. 1, D. 17, C. 1020 [in Ukrainian].

DAVO [Record office of the Volhynia area]. F. 1, D. 17, C. 1026 [in Ukrainian].

DAVO [Record office of the Volhynia area]. F. 1, D. 25, C. 18 [in Ukrainian].

DAVO [Record office of the Volhynia area]. F. 1, D. 26, C. 28. [in Ukrainian].

DAVO [Record office of the Volhynia area]. F. 1, D. 26, C. 67 [in Ukrainian].

Kravtsov, B. (1988). Hlasnist i pravoporiadok [Publicity and the rule of law]. Radianska Volyn [Soviet Volyn], August 21, 3 [in Ukrainian].

Kulchytskyi, S. (1994) Partiino radianskyi aparat u systemi vlady [Party Soviet apparatus in the system of power]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian Historical Magazine], 6, 3–15 [in Ukrainian].

Kulchytskyi, S. (1996). Znyshchennia totalitaryzmu – holovnyi pidsumok horbachovskoi perebudovy [Destruction of totalitarianism is the main result of the Gorbachev perestroika]. Perebudova: zadum i rezultaty v Ukraini (do 10-richchia proholoshennia kursu na reformy) [Perestroika: plan and results in Ukraine (up to the 10th anniversary of the proclamation of the reform course)]: Materialy naukovo-teoretychnoho seminaru [Materials of the scientific and theoretical seminar]. Kiyv: Instytut istorii Ukrainy Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy [Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine], 3–6. [in Ukrainian].

Muravskyi, O. (2011). Zakhidni zemli Ukrainy: shliakh do nezalezhnosti (1985–1991) [Western lands of Ukraine: the path to independence (1985–1991)]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy [in Ukrainian].

Narodna sprava [People’s Affair]. (1989). December, 1 [in Ukrainian].

Senyk L., & Yakymovych B. (1996). Forpost nezalezhnosti (Lviv u 1988 – 1996 rr.) [Forpost of Independence (Lviv in 1988–1996)]. Lviv: Drukarnia ottsiv Vasylian “Misioner” [Vasilian Fathers Press Office “Missionary”] [in Ukrainian].

Chura, V. (2017). Festyval «Chervona ruta» 1989 r. u vizii chernivetskoho partaparatu [Festival “Chervona ruta” 1989 in the vision of the Chernivtsi party apparatus]. Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu [Proceedings of History Faculty of Lviv University], Issue. 18, 25–30 [in Ukrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Баран В. Україна після Сталіна: нариси історії 1953–1985 рр. Львів : Свобода, 1992. 124 с.

Баран В., Даниленко В. Україна в умовах системної кризи. Київ : Альтернативи, 1999. 303 с.

Батенко Т. Опозиційна особистість: друга половина XX ст. Політичний портрет Б. Гориня. Львів, 1997. 305 с.

Батенко Т. «Я повстаю, отже, я існую». Політичний портрет Івана Геля. Львів, 1999. 222 с.

Державний архів Волинської області (далі – ДАВО). Ф. 1 (Волинський обком Компартії України). Оп. 17. Спр. 963.

ДАВО. Ф. 1. Оп. 17. Спр. 967.

ДАВО. Ф. 1. Оп. 17. Спр. 1020.

ДАВО. Ф. 1. Оп. 17. Спр. 1026.

ДАВО. Ф. 1. Оп. 25. Спр. 18.

ДАВО. Ф. 1. Оп. 26. Спр. 28.

ДАВО. Ф. 1. Оп. 26. Спр. 67.

Кравцов Б. Гласність і правопорядок. Радянська Волинь. 1988. 21 серпня. С. 3.

Кульчицький С. Партійно радянський апарат у системі влади. Український історичний журнал. 1994. № 6. С. 3–15.

Кульчицький С. Знищення тоталітаризму – головний підсумок горбачовської перебудови. Перебудова: задум і результати в Україні (до 10-річчя проголошення курсу на реформи) : Матеріали науково-теоретичного семінару. Київ : Інститут історії України НАН України, 1996. С. 3–6.

Муравський О. Західні землі України: шлях до незалежності (1985–1991). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2011. 268 с.

Народна справа. 1989. Грудень. С. 1.

Сеник Л., Якимович Б. Форпост незалежності (Львів у 1988 – 1996 рр.). Львів : Друкарня отців Василіян «Місіонер», 1996. 638 с.

Чура В. Фестиваль «Червона рута» 1989 р. у візії чернівецького партапарату. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2017. Вип. 18. С. 25–30.




Copyright (c) 2018 Василь Чура

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |