Неокласичний балет Кеннета Макміллана «Принц пагод»: формально-технічний, музично-художній, лексичний аспекти
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7646.1.2018.140396Ключові слова:
неокласицизм, хореографічна культура, балет, неокласичний балет, Кеннет Макміллан, художній образ, танецьАнотація
Мета дослідження − виявити стилістичні та лексичні особливості неокласичного балету Кеннета Макміллана «Принц Пагод». Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході до розгляду балету. Поєднання загальнонаукового, аналітичного, історико-хронологічного, історико- культурного, порівняльно-історичного, описового, діалектичного методів, а також синтезу та моделювання сприяє комплексному осмисленню балету. Наукова новизна полягає в тому, що вперше у мистецтвознавстві деталізується та визначаються формально-технічні, стилістичні, семіотично-символічні та лексичні аспекти неокласичної хореографії всесвітньовідомого британського балетмейстера Кеннета Макміллана у балеті «Принц Пагод». Висновки. У жанрово-стилістичному аспекті балетне дійство Кеннета Макміллана «Принц Пагод» побудовано за змішаним принципом, де при збереженні неокласичної основи чимало запозичено з модерн-балету, народно-сценічних і популярних форм. У розкритті художніх образів акцентовано на філософських аспектах. Балетне дійство будується за принципом архітектоніки драматичного твору, художнім оформленням чітко орієнтується на сюжет, час і місцевість точно передають костюми виконавців і декорації в балеті.Посилання
Bernadska, D. (2005). Fenomen syntezu mystetstv v suchasnii ukrainskii stsenichnii khoreohrafii [Phenomenon of the synthesis of mysteries in the everyday Ukrainian scenic choreography]. Abstract of thesis candidate’s dissertation. Kyiv: Kiev National University of Culture and Arts [in Ukrainian].
Guatterini, M. (2001). Azbuka baleta [The ABC of the Ballet]. Moscow: BMM AO [in Russian].
Kabachok, N. (2013). Fenomen neoklasyky v khoreohrafichnii kulturi KhKh st. (na dosvidi Dzh. Balanchyna) [The phenomenon of neoclassics in the choreographic culture of the twentieth century (at the end of G. Balanchine)]. Abstract of thesis candidate’s dissertation. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture [in Ukrainian].
Mankovskaia, N. (2000). Estetika postmodernizma [Aesthetics of Postmodernism]. St. Petersburg : Аleteja [in Russian].
Plakhotniuk, О. (2013). Contemporary jazz-dance ta yoho praktyky v systemi khoreohrafichnoi osvity Ukrainy [Contemporary jazz-dance and yoga practice in the system of choreography of Ukraine]. Lwowsko-Rzeszowskie Zeszyty Naukowe (Lvivsko-Riashivski naukovi zoshyty) [Lviv-Ryashevsky scientific notebooks], Issue 1, 261–268 [in Ukrainian].
Pohrebniak, M. (2013). Neoklasychnyi tanets: geneza ta formuvannia yoho estetyko- stylovykh osoblyvostei u teatri Dzhordzha Balanchyna [Neoclassical dance: the dance of the form of yogi estetiko-style specialities in the theater of George Balanchine]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia mystetstvoznavstvo. [Visnyk of Lviv University. Series of art criticism], № 13, 250–259 [in Ukrainian].
Chepalov, O. (2008). Zhanrovo-stylova modyfikatsiia vystav zakhidnoievropeiskoho khoreohrafichnoho teatru ХХ st. [Genre-style modification of the performances of the Western European choreographic theater of the XX century]. Abstract of thesis doctoral dissertation. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture [in Ukrainian].
Chepalov, O. (2007). Khoreohrafichnyi teatr Zakhidnoi Yevropy ХХ st. [Choreographic theater of Western Europe of the twentieth century]: Monograph. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture [in Ukrainian].
Benjamin Britten. The Prince of the Pagodas. Retrieved from https://wn.com/benjamin_britten_prelude_and_dances_from_the_prince_of_the_pagodas [in English].
The Prince of the Pagodas. Retrieved from https://wn.com/benjamin_britten_the_prince_of_the_pagodas_prelude_and_daces_from_the [in English].
Michеl, M. & Ginоt, I. (1995). La Dance au ХХ-e siecle. Paris : Bordas [in French].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Денис Шариков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.